Здійснення підприємницької діяльності досить часто пов’язане з необхідністю отримання різноманітних дозволів, ліцензій, погоджень. Але в наших реаліях при цьому, на жаль, постійно доводиться стикатись з бюрократизмом, бездіяльністю та відвертими натяками на «подяку».
Втім чинне законодавство містить доволі цікавий та дієвий механізм, який надає змогу фактично отримати відповідний дозвіл, ліцензію або погодження навіть без активних дій з боку певного суб’єкту владних повноважень (дозвільного органу).
Мова йде про так званий принцип «мовчазної згоди», передбачений Законом України «Про довільну систему у сфері господарської діяльності».
Суть вказаного принципу полягає в тому, що суб’єкт господарювання набуває право на здійснення певних видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру за умови, якщо суб’єкт господарювання з метою отримання дозвільного документа у встановленому порядку подав заяву та повний комплект документів, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.
Вказаним законом передбачено і часові проміжки, зі спливом яких дозвільний документ вважається виданим, а суб’єкт господарювання набуває право на здійснення відповідних видів господарської діяльності.
Але, як це часто трапляється, оптимістично та безперешкодно все виглядає в теорії, а на практиці зазвичай маємо відверте ігнорування дозвільними органами вказаним принципом та намагання перешкоджати цілком законній господарській діяльності шляхом як заборон так і накладенням значних штрафів.
В той же час наразі у суб’єктів господарювання є досить ефективний спосіб захисту своїх інтересів у відповідній (дозвільній) сфері, і пов’язаний він з процесуальною можливістю (яка з’явилася порівняно нещодавно) обирати такий спосіб судового захисту, який хоч прямо і не передбачений законодавством, але має ефективно захистити права, свободи та інтереси.
І в даному випадку таким ефективним способом судового захисту зокрема є визнання відповідного дозволу виданим за принципом мовчазної згоди.
Тобто чинне законодавство фактично містить можливість використати бездіяльність та бюрократизм дозвільних органів на свою користь (уникнувши при цьому і різноманітних корупційних натяків на «подяки»).
При цьому, звичайно ж, важливо забезпечити і якісний юридичний супровід вказаної процедури з метою дотримання вимог законодавства як на стадії подання заяви та відповідних документів з метою отримання відповідного дозволу, так і на стадії подальшого судового супроводу відповідного спору.
І головне — вказаний алгоритм дій повністю знаходяться у правовому полі, і можливо навіть матиме певний «дисциплінуючий» ефект для дозвільних органів…